среда, 28 января 2015 г.

Надія

Вчора мало не загинув. Сьогодні прийшов пустельник, показав нову простору печеру. Я щасливий. Посеред галявини світилося голубе око озерця. Тішився, як мала дитина, обнюхував квіти, занурював голову в воду і задоволено пирхав. Потім ліг на траву, випростав лапи й з хрускотом потягся.

Комментариев нет :

Отправить комментарий