Я НАРОДИВСЯ (ВИЛУПИВСЯ:))

Я ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися мною та навчити драконячого способу життя, я навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші. Цілими днями просиджував у печері, тільки вночі виповзав на прогулянку, і через те ніхто й не підозрював про моє існування. Але якось я серед ночі забрів до густелезного лісу, проблукав у ньому до світанку й, коли вже повертав назад, натрапив у гайку біля річки на чиюсь хатину, з-за хатини чулося лунке гупання. Спинився й зацікавлено почав наслухати. Небавом затихло і з-за рогу вийшов старий чоловік, несучи оберемок дров. Мене він помітив щойно тоді, як висипав дрова біля порога, і хоч оте чудовисько (я) на ту пору було всього лиш завбільшки з вола, проте й цього виявилося достатньо, щоби чуб на голові в пустельника - скільки вже там було його - заворушився, мов трава схарапуджена.